середа, 26 лютого 2020 р.


                             До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні

Марафон пам’яті
«І зупинилось серце молоде,
щоб вічно билось 
серце України»
Їх назвали Небесною Сотнею - українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.
Небесна Сотня – то в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная, свою дитину.
Їх в мирі, Господи, прийми до себе
І шлях високий, Боже, освяти.
За чисті душі, що злетіли в небо,
Небесній Сотні шана й молитви.






Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають - не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. 
Пишаюся Тобою, мій Майдане,
Де славні правнуки своїх дідів.
За Україну! За народ! І сили стане
За те, щоб бити нас уже ніхто не смів!

субота, 1 лютого 2020 р.

             
Літературно-музична композиція
 «Бабин яр: 
людина, влада, історія»

Щиросердно скажи, Бабин Яр,
Чи ти вибачив катам і вбивцям?
Змивши кров у джерельних криницях,
Чи вознісся в граніті до хмар?
Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр… 

Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України в школах нашої держави проводяться уроки пам’яті.  У цей день 1941 року нацисти знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Серед невинно закатованих були тисячі українців, росіян,  громадян інших національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. 





Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.
Нас хліб живив один, одні поїли води,
 Ділили, як брати, ми радість і печаль.
 І нам за землю цю, за цвіт її свободи
 Життя віддать не жаль.
 Нас не зломить повік, бо ми не поодинці,
 А попліч ідемо крізь темряву негод...
Не умирать, а жить, євреї, українці!
 Нехай живе народ!