ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо до участі у Всеукраїнській мережевій бібліотечній акції

«Читаємо казки В. О. Сухомлинського».

1 лютого 2022 року Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України спільно з Всеукраїнською асоціацією Василя Сухомлинського проводить Всеукраїнську мережеву бібліотечну акцію «Читаємо казки В. О. Сухомлинського», присвячену Всесвітньому дню читання вголос. Детальніше: https://dnpb.gov.ua/ua/?news=30232

 Україна: забута історія - Крути - Молода Кров

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Отже, українська армія — після Бахмача й Крут, після відступу з столиці, звільнившись від відірваних від життя політиків, — практично за добу: 

1) реорганізувалася як суто військова сила на добровольчих засадах, 

2) очистилася від нестійких і зрадницьких елементів, 

3) оновила командування професіоналами-патріотами

4) виявила готовність до наступальних дій у надважких умовах. Це чимось нагадує українське військо 2014-2015 років...

Успішна оборонна операція під Крутами не просто зупинила ворога, зламала його плани, а й стала фундаментом наступних наших перемог. Тож бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

https://youtu.be/0vMF7Vho8B8

 

27 січня – День пам’яті жертв Голокосту!

Схилимо голови перед безневинно закатованими жертвами Голокосту. Світла пам’ять усім загиблим! Пам’ятаємо, щоб не повторити!

Як розповісти дітям про Голокост та інші злочини проти людства, розповідає психологиня: Дона Меттьюз.

Як говорити з дітьми про Голокост

Враховуйте вік дитини

Говорити про важливі речі потрібно, але, наприклад, 6 років — це зарано для того, аби змальовувати дитині страшні подробиці. Діти в такому віці дуже вразливі, емпатичні, мають чутливу уяву. Така подача може травмувати їх. Більшість матеріалів про Голокост, розроблена Меморіальним музеєм Голокосту в США, розрахована на дітей від 11-12 років. Фахівці вважають, що 8 років — найнижча межа, але якщо дитина запитала, то незалежно від її віку ви мусите дати відповідь.

Контролюйте власні емоції

Говоріть спокійно і впевнено. Діти повинні відчути, що з вами вони у безпеці. Для початку спробуйте відповісти коротко. Якщо ви почнете повільно і будете слухати, ви зрозумієте, скільки інформації потрібно дитині.

Будьте чесними і позитивними

Визнайте важку реальність. Не давайте дитині більше інформації, ніж їй потрібно знати, але й не підсолоджуйте історію. Діти цінують чесність, це також допомагає їм почуватися більш впевненими у світі, повному небезпек.

Слухайте, підтримуйте

Іноді дитина не може сформулювати тих питань, які її хвилюють. Якщо їй менше 12 років і вона питає: «Чому стався Голокост?» вона, скоріш за все, насправді хоче спитати: «Чи може це трапитись з нами?» В такому разі потрібна коротка і заспокійлива відповідь: «Голокост трапився давно, коли людям дозволяли чинити зло іншим людям. У нас сьогодні є закони, які не дозволяють цього, у нас є поліцейські і судді, які працюють, аби нас захистити».

Підносьте толерантність

Початок Голокосту — це урок про толерантність. Подумайте про булінг та інклюзію у світі вашої дитини, у вашій громаді. Можна навести приклади про інклюзію дітей з фізичними чи розумовими відмінностями.

Говоріть про тиск однолітків

Є проблема з тиском друзів. Вам потрібно говорити про роль захисників жертв переслідувань. Про те, що людина не повинна коритися тискові, що потрібно виступати проти несправедливості, яку ми зустрічаємо у нашому повсякденному житті, навіть якщо жертва несправедливості — не ти.

Контекст Голокосту

Тільки коли ваші діти у середній чи старшій школі, вони мають необхідний запас знань, щоб сприйняти подробиці історично-соціального контексту Голокосту. Тоді-то і є сенс розкрити їм страшні деталі цього злочину проти людства та допомогти дітям зрозуміти їхню громадянську відповідальність за увагу до теми прав людини.

Протидія

Подумайте разом з дитиною, щоб ви могли зробити для поширення ідей та практик толерантності. Наприклад, щодня робити якусь добру справу для когось. У вашій громаді можуть бути діти та родини з меншин, чи з маргіналізованих категорій, яким потрібні розуміння та інклюзія.

Творче вираження

Допоможіть дитині знайти якесь творче вираження почуттів: через музику, візуальні мистецтва, креативне письмо тощо. Творчість дарує полегшення і силу.

Любов сильніша за ненависть

Прийміть і підтвердіть, що у вас та вашої дитини є мотиви відчувати гнів та страх, але допоможіть дитині іти далі через конструктивні дії проти булінгу, лицемірства, упередження, стереотипів. Вірте у стійкість вашої дитини: так, це жорстокий світ, але уроки минулого допоможуть дітям потім створити більш безпечний та добрий світ.

Ваш приклад

Будьте самі прикладом толерантності, поваги та громадянської залученості. Це, мабуть, найкраще для того, аби урок Голокосту був назавжди засвоєний дітьми. Будьте самі уважні до проблем соціальної справедливості, будьте політично активними, долучайтеся до благодійності, даруйте добро, робіть світ кращим вже сьогодні. Виховуємо в собі і в дітях толерантність - це запорука щасливого і безпечного майбутнього!

 Кожного року 26 січня святкується Всесвітній день екологічної освіти. У червні 1972 року в Стокгольмі, Швеція, на конференції ООН з питань довкілля людини було прийнято Декларацію, в якій відмічено необхідність розробки критеріїв та загальних принципів щодо збереження та поліпшення якості навколишнього середовища. Екологічна освіта є динамічним та спільним процесом для людського усвідомлення того, що дозволяє виявити екологічні проблеми як глобального, так і місцевого рівнів. Вона також спрямована на виявлення взаємодій між людиною та довкіллям, а також стосується гармонізації діяльності людини з природою на основі сталого розвитку для забезпечення якості життя майбутніх поколінь. У країнах, що розвиваються, більшість екологічних проблем спричинені недостатньою освіченістю населення. Необхідно не тільки сприяти інформуванню населення, а й розвивати відповідну його поведінку. Цього року наша бібліотека приєдналася до Зелених бібліотек України. Метою розвитку цього напрямку є екологічна просвіта учнів та батьків, та спонукання до активних дій для захисту та турботи про довкілля. Головний девіз нашої роботи - «Вивчай і захищай!»

"Маленький сюжет великої історії" Відеоспомин

 

"Маленький сюжет великої історії" Відеоспомин

Роки нестримною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у часі від подій початку ХХ сторіччя, коли у полум’ї революції народжувалась Українська Народна Республіка. Народжувалась, щоб усього лиш на коротку мить посіяти в серцях справжніх українців надію на відродження колишньої величі козацької Гетьманщини. 29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів.Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинуло від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 чоловік. Українці розібрали залізничні колії, що затримало росіян на чотири дні та дало змогу укласти Брест-Литовський мирний договір.

Пропонуємо Вам відео "Україна: забута історія - Крути - Молода Кров" 

https://youtu.be/0vMF7Vho8B8

10 цікавих фактів про бій під Крутами

1. 25-27 січня запеклі бої розгорнулися біля станції Бахмач, який українські війська змушені були залишити і відступити до станції Крути.
2. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу станції Крути (нині село Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ більшовиків. Cпіввідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 – на користь українців.
3. На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнацька (юнкерська) школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, була погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.
4. Практично діти, вони мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника Ярцева і бойовий склад сотника Лощенка. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 осіб.
5. Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські війська здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.
6. Чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.
7. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.

8. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав "Ще не вмерла Україна", і решта підтримали спів.
9. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

10. У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю "Козацький хрест". А цьогоріч у день роковин бою під Крутами, відбудеться прем’єра фільму "Крути 1918". В український кінопрокат стрічка виходить 7 лютого.

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Образ єдиної, нероздільної України майорів у думках українців впродовж усіх національно-визвольних процесів ХХ століття. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Сиваська філія N°1 та Сиваська філія N°2 ЦКД Новотроїцької селищної ради провела патріотичну акцію «Україна - єдина». У ході акції ми здійснили єднання двох частин Державного прапора, що символізує єднання двох частин, на які поділялась тодішня Україна.

Як нерозлучні у своєму пейзажі небо та степи, так і нероздільна є наша Україна. І такою ми повинні її зберегти будь-що.

Для нас, мешканців Сиваського, це єднання було особливе й тим, що, як відомо, умовно (так історично склалось) наше селище поділяється на дві (ба навіть на три) частини, Паркомуна та Світанок (і Жданово) саме через такий поділ у нас склались певні особливості проживання і мислення: «А от ми у Світанку!», «А у нас у Паркомуні!». Але ми часто забуваємо, що усі живемо у одному чудовому селищі, Сиваському!

Ми потрібні нашій Батьківщині! Лише разом ми сила!

Зі святом вас! Миру та процвітання нам і нашій Батьківщині!

https://www.facebook.com/groups/264857411422488/permalink/644707076770851/ 

 Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

Український народ 22 січня щорічно святкує День Соборності України. Це свято нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ! Тож прийміть найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу – Дня Соборності України! Зустріньмо свято Соборності з вірою в щасливе і мирне майбутнє нашої держави. Нехай любов до рідного краю згуртовує нас в ім'я процвітання демократичної і могутньої України.

З нагоди цієї дати для учнів 1 класу (класний керівник Андріянова І.Г.) Сиваського ліцею №2 Новотроїцької с/р було проведено мандрівку - квест "Ми маленькі патріоти". Під час заходу учні дізналися про значення слова «соборність», прослухали історію виникнення свята, переглянули мультитфільм, виконували завдання та грали в ігри. Заключною частиною святкування стало проведення флешмобу "Я люблю Україну" , а також діти власноруч створили патріотичне панно "Соборна Україна очима дітей".

https://www.youtube.com/watch?v=K4EGjnrJOBg&fbclid=IwAR1_sBZIHdl3wigNVU64fTfj3M49rCsGP_FmuogJN3fHpENzdVfg62BP9yI

 22 січня в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.

Офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.

Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з цих заходів відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей.

День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі кордони не зможуть нас розділити.

Хочеш знати більше про історію рідної землі! То ця чудова добірка книг саме для тебе.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!

Як це було?

Про історію Соборності України фільм за посиланням

https://youtube.com/watch?v=6RTN8HzYmQ8&feature=share

 З вечерею усіх смачною,

З Йорданською святою водою!

Щоби Ісус, що охрестився,

Завжди в потребі заступився.

За весь Ваш рід і за родину,

За нашу неньку Україну!

 Сьогодні – 140 років з дня народження Івана Огієнка

14 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині народився Митрополит Іларіон (світське ім’я Іван Іванович Огієнко; помер 29 березня 1972 року у Вінніпезі, Манітоба, Канада) — український науковець, єпископ ППЦ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді (1954), ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету (1948), декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрія Манітобського університету.