27 січня – День пам’яті жертв Голокосту!

Схилимо голови перед безневинно закатованими жертвами Голокосту. Світла пам’ять усім загиблим! Пам’ятаємо, щоб не повторити!

Як розповісти дітям про Голокост та інші злочини проти людства, розповідає психологиня: Дона Меттьюз.

Як говорити з дітьми про Голокост

Враховуйте вік дитини

Говорити про важливі речі потрібно, але, наприклад, 6 років — це зарано для того, аби змальовувати дитині страшні подробиці. Діти в такому віці дуже вразливі, емпатичні, мають чутливу уяву. Така подача може травмувати їх. Більшість матеріалів про Голокост, розроблена Меморіальним музеєм Голокосту в США, розрахована на дітей від 11-12 років. Фахівці вважають, що 8 років — найнижча межа, але якщо дитина запитала, то незалежно від її віку ви мусите дати відповідь.

Контролюйте власні емоції

Говоріть спокійно і впевнено. Діти повинні відчути, що з вами вони у безпеці. Для початку спробуйте відповісти коротко. Якщо ви почнете повільно і будете слухати, ви зрозумієте, скільки інформації потрібно дитині.

Будьте чесними і позитивними

Визнайте важку реальність. Не давайте дитині більше інформації, ніж їй потрібно знати, але й не підсолоджуйте історію. Діти цінують чесність, це також допомагає їм почуватися більш впевненими у світі, повному небезпек.

Слухайте, підтримуйте

Іноді дитина не може сформулювати тих питань, які її хвилюють. Якщо їй менше 12 років і вона питає: «Чому стався Голокост?» вона, скоріш за все, насправді хоче спитати: «Чи може це трапитись з нами?» В такому разі потрібна коротка і заспокійлива відповідь: «Голокост трапився давно, коли людям дозволяли чинити зло іншим людям. У нас сьогодні є закони, які не дозволяють цього, у нас є поліцейські і судді, які працюють, аби нас захистити».

Підносьте толерантність

Початок Голокосту — це урок про толерантність. Подумайте про булінг та інклюзію у світі вашої дитини, у вашій громаді. Можна навести приклади про інклюзію дітей з фізичними чи розумовими відмінностями.

Говоріть про тиск однолітків

Є проблема з тиском друзів. Вам потрібно говорити про роль захисників жертв переслідувань. Про те, що людина не повинна коритися тискові, що потрібно виступати проти несправедливості, яку ми зустрічаємо у нашому повсякденному житті, навіть якщо жертва несправедливості — не ти.

Контекст Голокосту

Тільки коли ваші діти у середній чи старшій школі, вони мають необхідний запас знань, щоб сприйняти подробиці історично-соціального контексту Голокосту. Тоді-то і є сенс розкрити їм страшні деталі цього злочину проти людства та допомогти дітям зрозуміти їхню громадянську відповідальність за увагу до теми прав людини.

Протидія

Подумайте разом з дитиною, щоб ви могли зробити для поширення ідей та практик толерантності. Наприклад, щодня робити якусь добру справу для когось. У вашій громаді можуть бути діти та родини з меншин, чи з маргіналізованих категорій, яким потрібні розуміння та інклюзія.

Творче вираження

Допоможіть дитині знайти якесь творче вираження почуттів: через музику, візуальні мистецтва, креативне письмо тощо. Творчість дарує полегшення і силу.

Любов сильніша за ненависть

Прийміть і підтвердіть, що у вас та вашої дитини є мотиви відчувати гнів та страх, але допоможіть дитині іти далі через конструктивні дії проти булінгу, лицемірства, упередження, стереотипів. Вірте у стійкість вашої дитини: так, це жорстокий світ, але уроки минулого допоможуть дітям потім створити більш безпечний та добрий світ.

Ваш приклад

Будьте самі прикладом толерантності, поваги та громадянської залученості. Це, мабуть, найкраще для того, аби урок Голокосту був назавжди засвоєний дітьми. Будьте самі уважні до проблем соціальної справедливості, будьте політично активними, долучайтеся до благодійності, даруйте добро, робіть світ кращим вже сьогодні. Виховуємо в собі і в дітях толерантність - це запорука щасливого і безпечного майбутнього!