Літературна спадщина Дніпрової Чайки невелика за обсягом, але вагома своїм реалістичним змістом, демократичними ідеями. Краща її частина по праву входить у духовну скарбницю українського народу.
неділя, 31 жовтня 2021 р.
31 жовтня відзначаємо цікаве свято книголюбів -
День книг для задоволення
Як свідчать результати дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» від Українського інституту книги, понад половина українських дорослих читачів читають книжки або слухають аудіокнижки для задоволення та відпочинку.
Так, для 52% опитаних книжки є джерелом відпочинку, задоволення та відновлення. Водночас 26% вказали, що читають для самоосвіти, 19% читають обов’язкову літературу для роботи або навчання, 11% – необов’язкову. Ще 16% читають для духовного розвитку.
Якщо говорити про основний мотив читання, то 41% читає насамперед для задоволення і відпочинку, 10% – для самоосвіти, 11 % – для роботи або навчання (обов’язкова література), 5% – для духовного розвитку, 4% – для роботи або навчання (необов’язкова література).
Усі данні цього дослідження ви можете знайти за посиланням:
А я пропоную назвати книжку, яка принесла вам справжнє задоволення)))
пʼятниця, 29 жовтня 2021 р.
Цікаво знати, що...
9 листопада – День Книги рекордів Гіннеса. Відзначати цей день почали лише у 2005 році, коли був проданий 100-мільйонний екземпляр. Книгу рекордів створив британський інженер і власник пивоварні Х'ю Бівер. У листопаді 1951 р. він вирушив з друзями на полювання. Увечері між чоловіками виникла суперечка, який з диких птахів найшвидший. Чоловіки переглянули декілька довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди. Сьогодні Книга рекордів Гіннеса є книгою з найбільшим тиражем з усіх книг, захищених авторським правом.
четвер, 28 жовтня 2021 р.
#День_визволенняУкраїни_від_фашистських_загарбників
28 жовтня Україна відзначає річницю вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.
Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців. Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.
понеділок, 25 жовтня 2021 р.
З 1 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931).
Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили необхідність підвищення ролі бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності й патріотизму. Щоб пишатися рідним краєм і любити його, важливо добре знати його історію, мову, культуру. З огляду на це одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство, яке грунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості й культуровідповідності. Шкільна бібліотека як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору займає важливе місце у системі краєзноавчої роботи. Вона сприяє духовно-етичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».
Тож шкільна бібліотека Сиваського ліцею №2 Новотроїцької с/р активно долучилися до втілення в життя рекомендацій щодо проведення місячника, запропонованих Міністерством освіти і науки України, Державною науковою установою «Інститутом модернізації змісту освіти» та Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О.Сухомлинського. У 2021 році Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек проходив під гаслом «Краєзнавство у шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності». Заходи, проведені під час місячника шкільних бібліотек, сприяли активізації творчої діяльності дітей, їх духовному, національнопатріотичному та емоційному збагаченню. Робота, проведена шкільною бібліотекою в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, висвітлена на сайті навчального закладу, у Фейсбуці за посиланням, яке знаходиться під текстом. Дякую всім учасникам, які брали участь у проведених заходах. ВИ НАЙКРАЩІ...
середа, 13 жовтня 2021 р.
Віртуальний екскурс
"Хортиця - серце козацьке, це є колиска Січі"
Запорізька Січ! Мабуть немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорізьку Січ, про січове лицарство, про героїчні звитяги, про інші походи і подвиги славних козаків. Перші згадки про козаків датовані 1489 роком.
Історико-культурний комплекс – це узагальнений образ козацьких укріплень с детальним відтворенням влаштування козацьких січей, які існували у XVІ-XVIII ст.
Складається Січ з двох частин:
- Малого кіша – торгового та ремісничого передмістя;
- Великого кіша - козацького гарнізону.
Усе містечко захищають фортифікаційні укріплення – рів, вал з гостроколом, оборонні вежі.
Внутрішній простір Січі облаштований згідно козацьких традицій: зведені козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата для прийму послів. В центрі розміщені церква та майдан.
Козацькі споруди створені як музейні експозиції на основі достовірних історичних даних, з оригінальними концепціями та предметами того часу. Вони розповідають про функціонування січових управлінських споруд, таких як Будинок кошового отамана та Військова канцелярія − в яких існувала служба діловодства, листування, запис даних розвідки, допит полонених тощо. Це одна експозиція –це «Пушкарня», тобто арсенал Cічі, де зберігаються гармати, зброя, ядра, запаси пороху. Інколи січовики використовували її і як в’язницю.
Спеціальні експозиції розповідають про традиційні промисли Запорозьких козаків, головним з яких було рибальство, а також про козацький побут.
Центральною спорудою Січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці, у якій проводяться традиційні богослужіння, обряди вінчання та хрестини.
На територій комплексу працює гурт «Січові козаки», які займаються постановкою вистав з реконструкції присвячених військовому мистецтву запорожців та проводять майстер-класи із володіння козацькою зброєю.
Козаки билися до останку, кажучи: “Або перемога, або смерть!”.
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника та захисниць України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
неділя, 3 жовтня 2021 р.
З 1 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек
(наказ МОН України від 12.08.2014 № 931).
Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили необхідність підвищення ролі бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності й патріотизму. Щоб пишатися рідним краєм і любити його, важливо добре знати його історію, мову, культуру. З огляду на це одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство,яке грунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості й
культуровідповідності.
Шкільна бібліотека як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору займає важливе місце у системі краєзноавчої роботи. Вона сприяє духовноетичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».
У просвітницькій краєзнавчій роботі шкільних бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси: еколого-природознавче, краєзнавств,історичне краєзнавство, літературно-мистецьке краєзнавство.
Заходи з краєзнавства спрямовані на виховання поваги до книги, формування національної свідомості, любові до рідної землі, готовності до праці й захисту Вітчизни, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Вивчення культурної спадщини рідного краю, його звичаїв, традицій, обрядів, народних ремесел, організація і проведення народних свят, українських вечорниць, релігійних свят посідають одне з головних місць у краєзнавстві. Велику увагу важливо приділити популяризації історико-краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді.
Всесвітній день тварин відзначається щороку 4 жовтня –
це привід не тільки згадати про домашніх улюбленців та диких особин,
а й замислитися про екологічну ситуацію у всьому світі.
Адже через зміни клімату, вирубку лісів не тільки
гинуть представники фауни, а й зникають цілі види.
Як виник Всевітній день тварин
Запровадив Всесвітній день тварин в Берліні у 1925 році німецький письменник і зоозахисник Генріх Ціммерманн. Спочатку свято відзначалося 24 березня, але з 1929 року було перенесене на 4 жовтня.
При цьому варто зауважити, що ідею письменника спершу підтримали лише у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Чехословаччині. Проте у травні 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху офіційно затвердив 4 жовтня Всесвітнім днем тварин. І відтоді щороку кількість країн, у яких його відзначають, зростає. Так, у 2008 році заходи до цього дня проводилися у 66 країнах.
Які тварини от-от можуть зникнути в Україні:
В Україні види, що знаходяться під загрозою зникнення, заносять до Червоної книги. Вони підлягають особливій охороні на всій території країни. "Найпопулярнішими" тваринами Червоної книги є наступні:
Зубр має природоохоронний статус виду – зниклий у природі. В Україні нараховується менш як 200 зубрів. Причини зміни численності - браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.
Рись визначається як рідкісний вид, в Україні налічується до 500 особин. Найбільше особин налічується в Карпатах. Численність рисі зменшується через деградацію місць існування, фрагментацію ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.
Ведмідь бурий наразі зустрічається в Україні тільки в районі Карпат і вважається зникаючим видом. Кількість ведмедів не перевищує 300 особин. Причини змiни чисельностi: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.
Статус зникаючого має їжак вухатий. Причина - деградація степових екосистем. На території України цих істот лишилося лише кілька десятків. Причини зменшення кількості тварин - деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).
Ця тварина в Червоній книзі має статус неоціненого, а її чисельність в Україні невідома. У 1999 р. у Дунайському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На о-вах Кременчуцького водосховища, у Чорноморському заповіднику, в дельті Дністра мешкає по 10–50 особин. У Донецькій та Луганській областей чисельність оцінюють у 500–600 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.
Через вирубування дібров щороку скорочується популяція лісових котів. В Україні налічують приблизно 50 особин.
Корсак має статус рідкісного виду, в Україні зустрічається в Луганській області і не перевищує 20 особин
Чорного лелеку непросто знайти у природі - він намагається уникати людей. Загалом в Україні цих птахів приблизно 400-450 пар. Гніздяться вони переважно на Поліссі та у Карпатському регіоні.
До рідкісного виду потрапив і заєць білий – чисельність тварин налічує кілька сотень особин. Найбільше їх спостерігається на Чернігівщині та Сумщині.
До рідкісного виду в Україні відносять і жука-оленя. Він зустрічається рідко, але локально у великій кількості. Зменшення кількості жука пов’язане з прийнятою методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природнього віку. Молоді посадки дерев не придатні для харчування та розмноження виду.
Нагадаємо, дикі коні Пржевальського, які у ХХ столітті були винищені в природі, але збережені в зоопарках, заселяють Чорнобильську зону – там уже налічується до 100 особин.
https://www.youtube.com/watch?v=LJI1tOSnb3g?
Підписатися на:
Дописи (Atom)