Сьогодні святкує свій день народження українська поетеса, перекладач

Тамара Опанасівна Коломієць.

Щиро вітаємо Тамару Опанасівну! Бажаємо гарного здоров’я, щастя, творчого довголіття і чекаємо від Вас нових книжок.

Біографічна довідка

Тамара Коломієць народилася 9 квітня 1935 року в місті Корсуні-Шевченківському.

1957 року закінчила Київський університет.

Мати була лікарем і багато працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся.

Неписьменна баба Ганна знала напам’ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала.

Дідуся і татка, на жаль, уже в ранньому дитинстві у дівчинки не було: дідуся забрала громадянська, а татка — Друга світова війна.

Але був ще маленький братик, якому доводилося власноручно майструвати вітрячки, літачки та кораблики.

Тамара Коломієць належить до покоління, дитинство якого було перерване війною.

Ще до війни дівчинка вміла читати.

А потім усі підручники замінив «Кобзар» та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала безліч.

У дитинстві дівчинка надавала перевагу хлопчачій компанії і гралася виключно з хлопчаками.

У шкільні роки мріяла стати лікарем, бо дитяче серце ще довго залишалося чутливим до ран війни.

Якщо у школі задавали писати твір на вільну тему, то Тамарі легше було висловлюватись у віршованій формі. А коли в пам’яті народжувався якийсь рядок, то він, як правило, мав бути останнім і на нього «треба було вийти»

Перша збірка лірики Тамари Коломієць -— «Проліски» (1956) — з’явилася друком, коли авторка — студентка факультету журналістики Київського університету — мала 21 рік. Тоді ж молоду поетесу прийняли до Спілки письменників.

На початку творчого шляху її помітив і благословив напутнім словом М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах.

Із більшими чи меншими перервами відтоді вийшло 10 книжок лірики, зокрема «Осіння борозна» (1981), «Багаття на межі» (1984) та «Дорога в листопад» (1990).

І все ж, Тамара Опанасівна Коломієць стала відомою дитячою письменницею.

В «Автобіографії» вона розповідає: «Першу збірочку «Пастушок», адресовану дітям, я писала, орієнтуючись на дитинство свого молодшого брата. Був він тоді вже студентом, але дитинство його відгукувалося досить свіжо у моїй пам’яті. А в мене самої вже на той час росли дві донечки. То ж наступна книжечка була «Хиталочка-гойдалочка». Про колисочку, в якій спить молодша сестричка, був той віршик, що дав їй назву.»

І уже понад півсторіччя Тамара Опанасівна пише для дітей.

Золотий фонд української дитячої літератури поповнився збірками та окремими виданнями її творів: «Пастушок» (1961), «Хиталочка-гойдалочка» (1965, 1969, 1983), «Помічники» (1965, 2014), «Недобрий чоловік Нехай» (1967, 2012), «Біб-бобище» (1968, 1977, 1989), «Луговий аеродром» (1972), «Хто розсипав роси?» (1975), «Візьму вербову гілочку» (1983), «Найперша стежечка» (1985, 2006), «Гарна хатка у курчатка» (1989, 1990, 1991, 2002, 2003), «Де ховає сонце роси» (2006), «Бринчики-мізинчики» (2012) та інші.

А для найменшеньких читачів, які тільки засвоюють перші літери – чудові абетки: «Веселе місто Алфавіт», «Хто нам літери приніс», «Отака азбука», «Абетка», «Зоопарк від А до Я», «Що вродило на городі».

Вірші, казки, загадки, скоромовки, небилиці Тамари Коломієць ліричні, образні, ритмічні, пізнавальні, без нудного моралізування, актуальні в роки їх написання й донині. Вони – про любов до землі та праці, красу природи, людську доброту, дитячу допитливість і вигадливість.

Багато поетичних творів Тамари Коломієць перекладено англійською, угорською, польською, білоруською, російською, словацькою, чеською, казахською, азербайджанською, вірменською та іншими мовами народів світу.

Тамара Опанасівна зізнається , що пише свої вірші наспівуючи їх. І вони в неї мелодійні та ритмічні. Чимало їх покладено на музику композиторами М. Чемберджі, Ю. Рожавською, Б. Буєвським, Ж. Колодуб, С. Сабадашем, Т. Димань. Окремою збіркою під назвою «Я по вулиці іду» вийшли пісні композитора А. Мігай на слова поетеси.

У 2008-2014 роках вийшли книжки Т. Коломієць з аудіо-відео додатками, зокрема: «Недобрий чоловік Нехай», «Помічники» і вже названа збірка «Я по вулиці іду». То ж твори поетеси можна не тільки послухати, а й побачити цікаве, веселе дійство на сюжет її віршів.

Тамара Коломієць не тільки талановито пише свої вірші, а й перекладає з інших мов.

З білоруської – народні дитячі пісеньки, загадки, скоромовки,з латиської, словацької, монгольської, азербайджанської.

Зокрема, за переклади з білоруської поетесі було присуджено премію імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини».

Вона також нагороджена премією імені Наталі Забіли журналу «Малятко», медаллю А. С. Макаренка та значком «Відмінник народної освіти».

У 2009 році Т. О. Коломієць присуджено найголовнішу премію, якою відзначають в Україні найкращі книжки, написані для дітей – премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Нею відзначено дві збірки поетеси: «Найперша стежечка» та «Де ховає сонце роси».

Тамара Опанасівна дуже любить своїх читачів і намагається, щоб її твори були найцікавішими і допомагали юним читачам впевнено йти своєю першою стежечкою.

«Все починається з дитинства і якими виростуть наші нащадки, залежить від того, що вони прочитають… Мені так хочеться, щоб збагнули це всі, любили і шанували книгу». – пише вона у своїй «Автобіографії».